РедактироватьДобавить фотографиюСообщить о нарушении
Описание
Так бывает - не все имеет описание. Для карты важны название и координаты. Места на нашей карте создаются и наполняются обычными людьми. Вы и сами можете изменить или дополнить информацию на этой странице. Этим поможете людям лучше узнать о мире вокруг.
Wiki: ru:Ометинцыuk:Ометинці
Ометинці 82,9 км на юго-восток от Винницы - описание, координаты, фотографии, отзывы и возможность найти это место в Винницкой области (Украина). Узнайте где находится, как добраться, посмотрите что интересного вокруг. Ознакомьтесь с другими местами на нашей интерактивной карте, получите более подробную информацию. Познайте мир лучше.
Я здесь
был!
Хочу
посетить
Не забудь
Интересное видео рядом
Водонапорная башня– 54,9 км
Светомузыкальный фонтан Roshen– 53,8 км
г. Винница– 54,9 км
Отзывы и комментарии
( 10 | Подписаться на обновления форумаRSS )
23.11.2024 11:21:25 * off - esd-
6576239173235728506741aca52188e
21.11.2024 04:59:57
когда-то давно Tatchinip:5qooh4hd0
Це село - батьківщина видатного історичного героя матроса Петра Кошки. В центрі села матросами Чорноморського Флоту в 1954 році встановлено йому пам'ятник.
В селі нараховується 14 ставків багатих рибою. На околиці села, в лісі, є ще один історичний пам'ятник: древньоскіфське городище - аналог скіфських валів під Немировом.
05 марта 2011 Строительip:8easq0su0
27 травня 1905 року розпочався один з найбільш масових і організованих виступів на Гайсинщині — в селі Ометинці. В ньому взяли участь наймити, які працювали в поміщицькій економії, та селяни. 1 червня подільському губернаторові надійшла телеграма з Гайсина, в якій повідомлялося, що «селяни Ометинців виставляють неможливі умови, переконання не діють». До Ометинців було послано військову частину. І лише за допомогою зброї, через 10 днів після початку страйку, селян примусили вийта роботу
05 марта 2011 ЕЛЕНАip:8easq0su0
герой Кримської війни матрос Кішка Петро Маркович («Кошка) Народився в 1828 році в селі Ометинцях тодішнього Гайсинського повіту Подільської губернії, нині це Немирівський район Вінницької області в родині українського селянина–кріпака.
16 травня 1849 року власник села і тамтешніх кріпаків Казимір Яловицький, котрий мешкав головним чином в Петербурзі й Варшаві, запідозривши Петра Кішку в зв’язках з учасниками селянського повстання на Поділлі, віддав його в рекрути.
Брав участь в 18 вилазках в тил ворога і часто діяв сам – майже щоночі ходив у секрети і повертався з полоненими і важливими відомостями про ворога.
Він двічі був поранений, підвищений в чині до квартирмейстера, нагороджений знаком відзнаки військового ордена св. Георгія четвертого ступеню, а також двома медалями – срібною за захист Севастополя і бронзовою в пам’ять про Кримську війну.
Повернувшись до рідного села, матері Кішка в живих вже не застав. Землі родина не мала, і Петро став чумакувати. Кілька разів їздив по сіль до Одеси, Миколаєва, Херсона, працював у лісництві.
1863 повернувся на військ. службу, проходив її на Балт. флоті. Після звільнення (1867) йому була призначена пенсія і він перебрався жити в рідне село, там одружився. Похований в Ометинцях
У м. Севастополь йому встановлено пам’ятник (відкритий 26 трав. 1956; скульптори — брати Й. та В. Кейдуки, архіт. — В.Петропавловський) і ще одне погруддя (в одній з ніш на будинку панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»). На батьківщині — в Ометинцях — йому споруджено такий само пам’ятник, як і в Севастополі. Його портрет написав художник В.Тімм, приятель Т.Шевченка. На полотні панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.» він зображений в момент повернення з чергової вилазки разом із полоненим ним франц. солдатом
05 марта 2011 ШТЕЛЬМАХip:8easq0su0
Трипольская культура:
Ометинці I
Поселення знаходиться на північно-східній околиці села. Займає схили плато на площі 200250 м. На поверхні простежені залишки глиняних площадок. Відкрито в 1954 р. П. I. Xавлюком. Виявлена кераміка орнаментована борізд-частим орнаментом, гранітні зерно-терки та розтиральники. Пам'ятку віднесено до етапу ВI-ВII
Ометинці II
Поселення знаходиться на північ від села в урочищі Стрілиця в 400 м від Ометинці I. Займає пологе плато на площі 300400 м. Відкрито в 1954 р. П. I. Xавлюком. На поверхні виявлені фрагменти кераміки з монохромним розписом. Пам'ятка попередньо віднесена до етапу СI
У ІІ ст. н. е. Немирівські землі заселяли племена, носії черняхівської культури. В Ометинцях є аж три поселення тієї доби
05 марта 2011 ШТЕЛЬМАХip:8easq0su0
одно из первых упоминаний в 1570 г.
Єрмолай Мелешко (Мелешки прибули з Литви) отримуєв 1570 р. підтвердження права на с. Ометинці. Ометинці перебувають в їхній власності за подимним тарифом ще в 1629.
20 декабря 2012 Я придумаю себе никip:6da3t3ok0
У мене мати народилася в Ометенцях Поліна Восковенко. Привіт землякам. Я вісім років коли вчився в школі відпочівав літом.
13 ноября 2013 Ольга из Москвыip:8o12i34b0
а у меня в Ометенцах родился папа Татчин Владимир Максимович, я там была в далёком детстве, уже ничего не помню. Хотела посмотреть, узнать историю села, но увы ,ничего нет на сайте. Татчина Ольга(Акименко)
13 ноября 2013 Ольга из ip:8o12i34b0
Ещё забыла добавить, читала о жертвах голодомора 30-35гг., так в списках почему то нет моих родственников : это Татчин Максим Севович, Татчин Яков Масимович, Татчина Мария Максимовна, Татчина Лидия Максимовна, Татчина Марина Максимовна...
16 марта 2015 Виталий Сыктывкар из Сыктывкараip:895d81ul0
Родился в Ометенцах родители все родом из села давно их уже нет приехать не к кому родственников не осталось да и ситуация не располагает ,был очень давно хотел хоть что ни будь найти но ничего нет. Жаль ,детство все прошло в селе ,как это было давно ....но как это прекрасно......
30 марта 2019 Марина Никитина(Белоус) из ip:5o5blfr80
Мой отец Белоус Михаил Иванович родом из Ометинец. Мы когда приезжали туда, о нас говорили, что мы дети Михаила "Божака". может кто-нибудь помнит. Отца уже нет в живых.Там сейчас живет моя двоюродная сестраЯ так скучаю по тем местам и родным. Хотела посмотреть в интернете, пройтись по селу, ноувы ничего не
нашла.
МосквыСыктывкара
Выскажите свое мнение
Не верьте всему что есть в интернете - много лжи на этой планете.
Места и отзывы добавляются и редактируются пользователями самостоятельно и публикуются без предварительной
проверки и последующей модерации.
Администрация оставляет за собой право не читать, не мониторить и не вмешиваться.
Истории
Добавить первуюно что такое истории?
Фотоотчеты, ваши приключения, другие варианты описания. Истории позволяют рассказать что-то по другому и подробнее. И создать отдельную ветку комментариев.
карта Іллінці(17,3 км) карта Брацлава(25,2 км) карта Ладыжина(25,9 км) карта Немирова(31,3 км) карта Гайсина(33,1 км) карта Дашева(34,6 км) карта Тульчина(41,6 км) карта Вороновицы(50,4 км) карта Оратов(51,4 км)
сабаровский лес городище сабаровские скалы-это настояшие украшение Винницы! вы живушие в ней чясто не понимаете как вас повезло...я из харькова огромного быдлячьего города где быть скотом-норма! приехав в ваш город я обалдел от порядка вежливости чего то невидимого но...европейского...и-природа! у вас очень красивая природа...в первый же день я поехал на сабаров( Женушка Любимая давно интриговала расказами)-очень красиво! поехал то ли на ляле то ли на пирожке...непомню а от туда пешком через лес...все так великолепно все дишит историей ...говорят старинный город может расказать многое слушаюшему) я-послушал! мне -понравилось! жаль небыло времени покапатся на городище... БЕРЕГИТЕ ЭТОТ ЛЕС! не давайте всем этим кернесам гройсманам и прочим патгиотам его поскудить...удачи и счястья винничяне!
в нижней кропивне я жила до пяти лет потом уехала с родителями последний раз была 1989 теперь и ехать некуда уже никого нет а сейчас с этой проклятой войной и подавно не смогу
я похиленко василий яковлевич 1963 года рождения родился в пгт ильинцы винницкой обл.проживал в ильинцах до 1977 года проживал на територии сахарнова завода учился в школе 1 а при открытии новой школы 2 перевели в нее директором школы была атаманюк ее муж был учителем труда а их сын атаманюк александр был моим однокласником есть у него старшая сестра.на данный момент проживаю в г.нижневартовске тюменской обл.мой телефон 89120888010
Соседи покажут где что находится, как туда проехать, расскажут о достопримечательностях вокруг. Данный сайт свободно наполняется обычными людьми и Вы тоже можете принять участие в этом. Мы вместе создаем и дополняем нашу общую карту.
Це село - батьківщина видатного історичного героя матроса Петра Кошки. В центрі села матросами Чорноморського Флоту в 1954 році встановлено йому пам'ятник.
В селі нараховується 14 ставків багатих рибою. На околиці села, в лісі, є ще один історичний пам'ятник: древньоскіфське городище - аналог скіфських валів під Немировом.
герой Кримської війни матрос Кішка Петро Маркович («Кошка) Народився в 1828 році в селі Ометинцях тодішнього Гайсинського повіту Подільської губернії, нині це Немирівський район Вінницької області в родині українського селянина–кріпака.
16 травня 1849 року власник села і тамтешніх кріпаків Казимір Яловицький, котрий мешкав головним чином в Петербурзі й Варшаві, запідозривши Петра Кішку в зв’язках з учасниками селянського повстання на Поділлі, віддав його в рекрути.
Брав участь в 18 вилазках в тил ворога і часто діяв сам – майже щоночі ходив у секрети і повертався з полоненими і важливими відомостями про ворога.
Він двічі був поранений, підвищений в чині до квартирмейстера, нагороджений знаком відзнаки військового ордена св. Георгія четвертого ступеню, а також двома медалями – срібною за захист Севастополя і бронзовою в пам’ять про Кримську війну.
Повернувшись до рідного села, матері Кішка в живих вже не застав. Землі родина не мала, і Петро став чумакувати. Кілька разів їздив по сіль до Одеси, Миколаєва, Херсона, працював у лісництві.
1863 повернувся на військ. службу, проходив її на Балт. флоті. Після звільнення (1867) йому була призначена пенсія і він перебрався жити в рідне село, там одружився. Похований в Ометинцях
У м. Севастополь йому встановлено пам’ятник (відкритий 26 трав. 1956; скульптори — брати Й. та В. Кейдуки, архіт. — В.Петропавловський) і ще одне погруддя (в одній з ніш на будинку панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»). На батьківщині — в Ометинцях — йому споруджено такий само пам’ятник, як і в Севастополі. Його портрет написав художник В.Тімм, приятель Т.Шевченка. На полотні панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.» він зображений в момент повернення з чергової вилазки разом із полоненим ним франц. солдатом
Трипольская культура:
Ометинці I
Поселення знаходиться на північно-східній околиці села. Займає схили плато на площі 200250 м. На поверхні простежені залишки глиняних площадок. Відкрито в 1954 р. П. I. Xавлюком. Виявлена кераміка орнаментована борізд-частим орнаментом, гранітні зерно-терки та розтиральники. Пам'ятку віднесено до етапу ВI-ВII
Ометинці II
Поселення знаходиться на північ від села в урочищі Стрілиця в 400 м від Ометинці I. Займає пологе плато на площі 300400 м. Відкрито в 1954 р. П. I. Xавлюком. На поверхні виявлені фрагменти кераміки з монохромним розписом. Пам'ятка попередньо віднесена до етапу СI
У ІІ ст. н. е. Немирівські землі заселяли племена, носії черняхівської культури. В Ометинцях є аж три поселення тієї доби
одно из первых упоминаний в 1570 г.
Єрмолай Мелешко (Мелешки прибули з Литви) отримуєв 1570 р. підтвердження права на с. Ометинці. Ометинці перебувають в їхній власності за подимним тарифом ще в 1629.
Мой отец Белоус Михаил Иванович родом из Ометинец. Мы когда приезжали туда, о нас говорили, что мы дети Михаила "Божака". может кто-нибудь помнит. Отца уже нет в живых.Там сейчас живет моя двоюродная сестраЯ так скучаю по тем местам и родным. Хотела посмотреть в интернете, пройтись по селу, ноувы ничего не
нашла.