Нижнє Болотне

с.Нижнє Болотне, Іршавський район

стара назва - Нижній Шард

Ни́жнє Боло́тне — село в Україні, Закарпатській області, Іршавському районі. Розташоване біля підніжжя невеликих підвищень Городище та Горбок. Воно входить до складу Вільхівської сільської ради і в ньому проживає 1400 українців греко-католицького віросповідання, які займаються землеробством та скотарством.

Ось як описує своє рідне село Нижнє Болотне письменник, урожинець села о. Ю. Станинець у своєму романі «Сусіди»: "З обіймів дубових та грабових лісів, оббігаючи круті гірські схили серпантинами, дорога спускається у розвір сонятини і поважною ходою простує селом… Серед села чененик перескакує рінистий потічок і утворюючи перед сільською хатою-хижею велику трикутну площу, роздвоюється. Правим рукавом, лишаючи за собою вікнасту школу та довгі ряди хат і подубонівши дубовим мостом через річку Шардик, стрілою мчить у Великий Раковець, на ходу кланяючись розсілим копицям сіна, що встигли уже залягти широкі поля сінокосів. Лівим — уздовж потічка наближається до помпезної кам"яної церкви, яка у вінку старезних лип гріє на сонці височезні стіни, зморожені жаром білобляшаного даху, дрімає шпилястою вежою. Сахнувшись чорної дубової церковної огорожі, дорога врізається у глибокий вимитий протягом віків яр. Ним по кожній сльоті чи наглій петрівковій зливі збігають з Городищя води. Та надмір вод особливо відчувається за селом, де обабіч грунтівки чекають своєї пори тучні од частих заливів сітникові трави." Саме так виглядало село в першій половині минулого століття.

Історія села

Історію села детально дослідив доктор історичних наук Василь Керечанин, який народився в Нижньому Болотному. Перша згадка про Нижній Шард (початкова назва села) датується 1351 роком. Відомості про це взяті із праці Дезидерія Чакія, яка побачила світ в Будапешті в 1890 році. Однак є припущення, що поселення в цій місцевості виникло раніше, на межі ХІ-ХІІ століть. Зокрема згадують, що перед приходом монголо-татар тут, на узгірї Городище була побудована фортеця, з якої був стратегічний вид на Боржавську долину. З цієї висоти, як на долоні, видно села Великий Раковець, Білки, Імстичево, В.Розтоку, М.Розтоку, Осій, Ільницю, Греблю, Лозу, Вільхівку, Зпріччя, Сільце. Жителі села на околиці в лісі спорудили тимчасові помешкання (місцевість дістала назву Новоселиця), де перечекали хід монголо-татар, які спалили і пограбували будинки. Пізніше мешканців Новоселиці скосила чума. За розповідями старших мешканців по селу ходила якась «умітка», яка заглядала у вікно хати і до ранку всі в ній помирали. Ті, що вижили, залишили домівки і оселились в долині, де розташоване сучасне село. На старому місці залишились три хати.

Назва Шард походить від річки Шардик, яка несе свої води біля східної частини села. Те місце, звідки брала свій початок річка, шумів праліс і була неосвоєна земля. Пізніше угорці перейменували село на Алшовшарад. У 1945 році радянська влада механічно зробила переклад назви Алшошарад на Нижнє Болотне. Довідкою обласного державного архіву засвідчено, що "с. Нижній Шард Іршавського округу перейменоване на Нижнє Болотне Указом Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1947 р. Первинні документи (рішення зборів громадян, сільради, райвиконкому) про прейменування села -відсутні.

Цікаві відомості про історію села Нижній Шард містить "Шкільна хроніка" 1921-1939р.р.(цитую відомості з "Хроніки школи" та свідчень старожилів села,які зібрала протягом 1994-2000р.р.(Марканич В.В. вчитель Н.Болотнянської школи). Населення Нижнього Шарду на початку ХХ ст. становили 95% українці (русини греко-католицького віросповідання)і 5% -євреї (жиди). В ХХ столітті в селі діяла кооперативна лавка та завод із переробки шкіри.У селі завжди була церковно-приходська школа. Перша деревяна школа, згадується в "Хроніці", знаходилася у південно-західній частині села. Після переселення із Новоселиці на сьогоднішнє місце,біля церкви, в центрі села була побудована деревяна школа. У ній навчали такі вчителі: Іван Калинеч (1860-1882р.р.), Іван Бумбак -(1883-1885р.р.), Іван Шимон(1885-1887), Іван Цібеленко (1887-1894), Юлій Гаджега(1891-1895),Н.Цімбалинець (1896-1898), Антол Павук(1899-1909), Андрей Шимон(1910-1912). У 1912р., за час роботи вчителя А.Шимона, на місці старої деревяної школи була побудована школа з твердого матеріалу, яка мала 2 класні приміщення і кімнату для вчителя.

В 2002 р. село відзначилося подіями пов"язаними з об"явленням Матері Божої в ур. Джублик двом дівчаткам з Н. Болотного Альоні Куруц і Мар"яні Кобаль. На даний час це місце визнано місцем відпусту і молитви і сюди з'їжджаються тисячі паломників з Укрраїни і світу, щоб помолитися до Богородиці.

Визначні споруди села[ред. • ред. код]

Парафіяльний храм Архістратига Михаїла. Дзвінниця, у якій знаходиться один із найбільших дзвонів Закарпаття Літня відкрита церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці. Чоловічий монастир Собору Пресвятої Богородиці з каплицею Серця Христового. Жіночий монастир Собору Пресвятої Богородиці з каплицею Пресвятої Родини. Дім для паломників з каплицею св. Івана Хрестителя. Чудотворне джерело з каплицею Богородиці. Єврейська синагога.

В центрі села знаходиться хрест, встановлений на честь виходу з підпілля Греко-католицької церкви. На цьому місці в давнину знаходилась дерев"яна церква.

Боротканич О.М.

Нижнє Болотне в Закарпатской области (Украина), описание и карта связанные воедино. Ведь Мы - места на карте мира. Узнайте шире, найдите больше. Находится 54,3 км на северо-восток от Satu Mare. Найдите интересные места вокруг, с фотографиями и отзывами. Ознакомьтесь на нашей интерактивной карте с местами вокруг, получите более подробную информацию, узнайте мир лучше.