Нижний Рогачик в Херсонской области (Украина), описание и карта связанные воедино. Ведь Мы - места на карте мира. Узнайте шире, найдите больше. Находится 39,1 км на юго-запад от Никополя. Найдите интересные места вокруг, с фотографиями и отзывами. Ознакомьтесь на нашей интерактивной карте с местами вокруг, получите более подробную информацию, узнайте мир лучше.
Неофициальный сайт села Нижний Рогачик
Все фото неофициального сайта села Нижний Рогачик
А чи знаєте ви (жителі Нижнього Рогачика) що на вашій території народився гетьман України у 1599 році Семен Скалозуб?
Очень интересно, если можно подробнее, дайте пожалуйста ссылки на метериал и документы, в подтверждение информации о данной страничке истории Нижнего Рогачика?
Что-то информация противоречива.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org
или
Семен Скалозуб (? — 1600) — кошовий отаман 1599 р., прославився морськими походами проти турків.
Вперше Семен Скалозуб згадується в польських архівах як осавул низових козаків у 1598 році. Архівні матеріали достатньою вірогідністю свідчать, що він козакував ще з молодих літ і брав участь у всіх походах гетьмана Григорія Лободи як проти турків і татар, так і проти поляків. За цей час він неодмінно мав прославитися в боях і походах, інакше у 1599 році його гетьманом би не обрали.
...Невдача спіткала Семена Скалозуба в Керченській протоці, де вдень йому не вдалося уникнути бою з турецьким флотом.
...Загинув і цій битві і сам Семен Скалозуб.
Велике спасибі за інформацію про історію нашого краю, про історію Нижнього Рогачика!
Будемо шукати та вивчати матеріали.
Якщо у Вас є можливість, може напишете посилання на літературу для вивчення історію нашого краю?
А особливо про Скалозуб Семена та історію Нижнього Рогачика!
Скалозуб Семен (Дем’ян) XVI ст. -> Україна -> Козацька доба
Скалозуб Семен (р. н. невід. — 1599) — військовий козацький діяч XVI ст., гетьман реєстрового козацтва.
Нарис: Уперше Семен Скалозуб згадується в польських архівах як осавул низових козаків у 1598 р. Архівні матеріали з достатньою вірогідністю свідчать, що він козакував ще з молодих літ і брав участь у всіх походах гетьмана Григорія Лободи як проти турків і татар, так і проти поляків. За цей час Скалозуб прославився в боях і походах: командував загоном у війську гетьмана реєстрового козацтва Т. Байбузи. Прийнявши від нього булаву, доклав зусиль до примирення реєстрового та нереєстрового козацтва. Крім того, що славився завзяттям і відвагою, був він достатньо освіченим, розважливим, мав веселу вдачу, вмів повести за собою молодців та розвеселити товариство у найскрутніший час, що високо цінувалося у війську. Тож і прізвище отримав на Січі з молодих літ — Скалозуб, з ним і увійшов в історію. Ставши гетьманом, Семен Скалозуб очолив у 1599 р. морський похід і відразу ж вирушив у Чорне море, де, за польськими архівами, «наробив туркам багато шкоди». Цей похід — один із небагатьох, оспіваний у народній думі, що має у своїй основі історичні факти. Успішно пройшовши Дніпром і лиманом, флотилія Скалозуба зупинилася на косі Тендра на перепочинок і чекала попутного вітру. Там і зустрів Скалозуб старого гетьмана С. Кішку, що на турецькій галері вибирався з полону, і мало не потопив її, «вибивши три дошки», бо прийняв її за ворожу. Після зустрічі на Тендрі зі старим гетьманом Семен Скалозуб продовжив похід до турецьких берегів, маючи кінцевою метою взяття турецької фортеці Азов на Азовському морі. Початок походу був вдалим. Пройшовши вогнем і шаблею кримським узбережжям, козацька флотилія перетнула Чорне море і поруйнувала Анатолійське узбережжя, звідки вирушила в Керченську протоку. Звістка, що козаки «морем гуляють», стривожила Стамбул, і на пошуки козаків вийшла турецька ескадра. Невдача спіткала Семена Скалозуба в Керченській протоці, де йому не вдалося уникнути бою з турецьким флотом. У кровопролитній битві, стомлена довгим морським переходом, козацька флотилія зазнала нищівної поразки. Майже всі козацькі чайки було потоплено, більшість козаків загинула, чимало їх турки взяли в полон. Загинув у цій битві і сам Семен Скалозуб. Лише кільком чайкам вдалося вирватися із того жорстокого бою і під покровом ночі відірватися від погоні. Вони і принесли на Січ сумну звістку про загибель гетьмана і його флотилії.
Мирослав МАМЧАК
ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ
СЕМЕН СКАЛОЗУБ
гетьман запорозького козацтва
Вперше Семен Скалозуб згадується в польських архівах як осавул низових козаків у 1598 році. Архівні матеріали достатньою вірогідністю свідчать, що він козакував ще з молодих літ і брав участь у всіх походах гетьмана Григорія Лободи як проти турків і татар, так і проти поляків. За цей час він неодмінно мав прославитися в боях і походах, інакше у 1599 році його гетьманом би не обрали.
Окрім того, що славився завзяттям і відвагою, був він достатньо освіченим, розважливим, мав веселу вдачу, вмів повести за собою молодців та розвеселити товариство у найскрутніший час, що високо цінувалося у війську. Тож і прізвище отримав на Січі з молодих літ – Скалозуб, з ним і увійшов в історію.
Ставши гетьманом, Семен Скалозуб проголосив морський похід і відразу ж вирушив в Чорне море, де, за польськими архівами, „наробив туркам багато шкоди”.
Цей похід – один із небагатьох, оспіваний в народній думі, що має в своїй основі, як уже доведено, історичні факти. Успішно пройшовши Дніпром і лиманом, флотилія Скалозуба зупинилася на косі Тендра на перепочинок і чекала попутного вітру. Там і зустрів Скалозуб старого гетьмана Кішку, що на турецькій галері вибирався з полону і мало її не потопив, „вибивши три дошки”, бо прийняли її за ворожу.
Після зустрічі на Тендрі зі старим гетьманом, Семен Скалозуб продовжив похід до турецьких берегів, маючи кінцевою метою турецьку фортецю Азов у Азовському морі.
Із часів Байди-Вишневецького запорожці, здається, Азов не турбували, на разі підтверджень тому поки що не знайдено.
Початок походу був вдалим. Пройшовши вогнем і шаблею кримським узбережжям, козацька флотилія перетнула Чорне море і поруйнувала Анатолійське узбережжя, звідки відправилася в Керченську протоку.
Звістка, що козаки „морем гуляють”, стривожила Стамбул, і на пошук козаків відправилася турецька ескадра.
Невдача спіткала Семена Скалозуба в Керченській протоці, де вдень йому не вдалося уникнути бою з турецьким флотом. У кровопролитній битві стомлена довгим морським переходом козацька флотилія зазнала нищівної поразки.
Гарматним вогнем турки відтиснули козацькі чайки у малу затоку чим позбавили їх маневру. Проти важких галерних гармат козацькі фальконети були безсилі. Під сильним гарматним вогнем козаки спробували взяти галери на абордаж, але майже всі чайки були потоплені, більшість козаків загинула, чимало їх турки взяли в полон. Загинув і цій битві і сам Семен Скалозуб.
Лише кільком чайкам вдалося вирватися із того жорстокого бою і під покровом ночі відірватися від погоні. Вони і принесли на Січ сумну звістку про загибель гетьмана і його флотилії.
У цей важкий для запорожців час вони знову покликали на Січ Самійла Кішку, обравши його гетьманом.
Зібравши кілька тисяч козаків, старий гетьман вирушив у морський похід шукати Скалозуба з побратимами. Розбивши турецький флот і взявши штурмом Синоп і Трабзон, козацька флотилія успішно повернулася на Січ, притягнувши з собою кілька галер з колишніми невільниками. Та Скалозуба серед них не було.
Коротким, але героїчним було життя нескореного лицаря України Семена Скалозуба. Він загинув у бою лицарською смертю за волю свого народу в найскладніший історичний час, коли багатьом здавалося, що українці як нація взагалі зникнуть.
Тож ім’я Семена Скалозуба має бути назавжди вписане в бойову історію вітчизняного флоту.
Скалозубов, остров
Скалозубов — о-в в низовьях р. Днепра, в Херсонской губ. Здесь сохранились следы окопов, построенных запорожцами.
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Скалозубов, остров
Між річкою Сисиною та Базавлугом міститься лиман Ревин і цілі низки лиманів по долинах річок Піскуватої, Шаршавої та Похилої. Далі, між Базавлугом та Великими Водами, розкинулося на дві квадратові версти озеро Підстепне, сполучене з річкою Бакай, а на південь од нього розташувалися озера: Литвинове, Мілке, Піскувате, Велике, Вхідне, Кругле, знову Велике, Прогнойне, друге Вхідне, Гречане, Святе, Доменьківське, ще одне з назвою Домаха, Бакланове (улюблене місце бакланів), Лебедине — одне й друге, знову Закутнє, Хомине, Кривеньке, Прищепа, Срібне та безліч інших.
У сьому кутку збилася сила озер. Устя річок та озера порізали Базавлуг на острови, між якими лежить і отой, що має ймення давнього гетьмана Скалозуба, що року 1599-го загинув під час морського походу на Азовське море. Острів сей невисокий, його заливає велика вода, а проте вже переживає зі своєю назвою п’яте століття.
Скалозубовим островом і кінчається луг Базавлуг, а разом із ним і весь запорозький Великий Луг. Хоч Дніпро ще й далі, до самісінького Чорного моря відкидає од себе в береги протоки; і Кінська так само не хоче бігти у злуці з ним, а все відходить ліворуч, та вже протоки обох річок не захоплюють таких великих просторів, як між Хортицею та Великими Водами, а біжать вузькою долиною; ліси ж там часом уриваються та змінюються пісками. Але й близькість турецьких міст XVI та XVII століть: Аслана, Тавані й Кизикермена унеможливлювала для запорожців тримати у своїй владі подальший низ Дніпра.
На Базавлузі збереглося далеко більше стародавніх назв річок та урочищ, пов’язаних з найменнями українських діячів та привідців українського народу, а саме тут містяться острови: Хмельницького, Сулими, Скалозуба; річки Павлюк, Шахова та урочище Васюрине.
Простори Великого Лугу й Базавлугу ще чекають на своїх дослідників і можуть бути зовсім знищені, лишившись назавжди невідомі науці. Навіть на малому Городищі в пущах Великого Лугу та на городищі острова Сулими, де, за переказами дідів, були навіть Січі, досі не побував жоден учений. А давні дослідники вже постаріли, то ж час би взятися за сю справу молодшим, і я був би щасливий, коли б се моє оповідання заохотило до вивчення рідного нам Великого Лугу бодай одну заповзяту людину.